губний — лінґв. (про звук який утворюється з активною участю губ); лабіа[я]льний (про приголосний); огублений, лабіа[я]лізований, округлений (про голосний) … Словник синонімів української мови
губний — 1 прикметник від: губа частина обличчя губний 2 прикметник від: губа округа в Московській Русі іст … Орфографічний словник української мови
губно-губний — а/, е/, лінгв. Який утворюється неповним зближенням нижньої губи з верхньою або їх змиканням; білабіальний … Український тлумачний словник
носо-губний — а/, е/: •• Но/со губна/ борозна/ шкірна складка, яка відділяє верхню губу від щоки … Український тлумачний словник
губно-губний — прикметник … Орфографічний словник української мови
носо-губний — прикметник носо губний прикметник … Орфографічний словник української мови
білабіальний — а, е: •• Білабіа/льний звук лінгв. приголосний звук, що утворюється зближенням або зімкненням обох губ; губно губний звук … Український тлумачний словник
гармонія — I ї, ж. 1) муз. Закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя. || Частина теорії музики, вчення про правильну побудову співзвуччя в композиції. 2) Злагоджене звучання, приємне для слуху; милозвучність. 3) Поєднання, злагодженість … Український тлумачний словник
лабіальний — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2). Такий, що стосується губ, належить губам. Лабіальні приголосні … Український тлумачний словник
огублений — а, е, лінгв. Те саме, що губний I 2) … Український тлумачний словник
